Заміна старої чавунної ванни – це досить дорога справа. Набагато економніше просто відремонтувати її своїми руками. При наявності незначних ушкоджень, як наприклад потріскана емаль чи поява слідів іржі – реставрування ванни можна провести просто пофарбувавши покриття. Для цього підійдуть два варіанти: епоксидна емаль або рідкий акрил. Така робота вимагає уважного ставлення. Але при повному дотриманні технології можна домогтися якісного результату.
Види розчинів для фарбування ванни
Перш ніж вирушити в магазин за відповідним матеріалом, слід розглянути всі варіанти, дізнатися їхні основні характеристики.
Такі розчини повиннні відповідати жорстким вимогам: фарби повинні переносити регулярний контакт з водою, температурні коливання, вплив побутової хімії, що використовується при чищенні ванн.
Іпоксидна емаль
Даний засіб застосовують для реставрації покриттів вже більше 25 років. Емаль – перевірений розчин, який дозволяє своїми руками провести роботи. Однак технологія приготування розчину досить складна, тому в останні кілька років популярність суміші поступово падає. Маса складається з декількох компонентів: сама емалева основа, пластифікатори, затверджувач. Вона виходить густою, в’язкою, наносити її складно, тому відреставрувати ванну без достатнього досвіду цим матеріалом досить проблематично.
Акрил
Як відзначають фахівці, такий матеріал за своїми експлуатаційними характеристиками практично нічим не відрізняється від емалі. Але приготувати акриловий розчин також досить складно: через густоти складу потрібен тривалий час його перемішувати. Сам матеріал коштує трохи дорожче. Але при цьому наноситься простіше і швидше.
Які інструменти знадобляться для виконання робіт
Щоб максимально якісно провести реставрацію, слід заздалегідь придбати всі необхідні для цього матеріали, інструменти.
Вам будуть потрібні:
- Електродрель, яка потрібна для видалення з поверхні твердих відкладень.
- Наждачний папір. Краще взяти і грубозернисту, за допомогою якої можна видаляти забруднення, і дрібнозернистий – вона прибере дрібні подряпини. А от користуватися металевими щітками не рекомендоване, оскільки їх застосування негативно позначиться на стані ванни.
- Знежирювач (розчинники). На цьому засобі економити не потрібно. Якщо не прибрати всі жирні ділянки з ванни, то з плином часу нанесений розчин почне просто відшаровуватися.
- Пензлик. Потрібно вибирати якісні, нехай вони і коштують дорожче. Дешеві вироби характеризуються обпаданням волосків, які почнуть приклеюватися до фарби при її нанесенні. Видалити їх складно, а після висихання складу вони зіпсують зовнішній вигляд покриття.
- Засоби захисту органів дихання, особливо при роботі з токсичними речовинами. Краще озброїтися і гумовими рукавичками.
- Малярський скотч. Цей матеріал дозволить захистити інші покриття при фарбуванні ванни.
- Міксер. Інструмент знадобиться для розмішування розчину.
Читайте також:
Підготовка поверхні – запорука успіху всієї роботи
Чим ретельніше буде проведено цей етап, тим надійніше вийде підсумкове покриття. Навіть найякісніша і дорога емаль зійде з поверхні, якщо основу неправильно підготувати.
Крок 1
Огляньте ванну, позбудьтеся твердих відкладень. Краще скористатися наждачним папером, який додатково вирівняє основу. Потім пройдіться по поверхні шліфувальною машинкою, щоб закріпити результат. На цьому етапі дуже багато порохів, тому двері у ванну потрібно закрити, інакше потім доведеться прибирати всю квартиру. Виконують обробку в респіраторі.
Крок 2
Ретельно почистіть ванну від пилу, протріть ганчірочкою. Потім знежирте поверхню, дотримуючись усіх правил безпеки через токсичність речовин.
Крок 3
Забивання відколів – дуже важливий етап у підготовці. Їх відсутність істотно збільшить адгезію матеріалу. Потім пройдіться по поверхні ванни шпаклівкою. Всі потрібні компоненти перемішайте, нанесіть шпателем (користуйтеся гумовим інструментом, щоб не подряпати основу). Намагайтеся наносити рівномірно, щоб в подальшому спростити процес її шліфування. Якщо на поверхні є тріщини, то для якісної адгезії їх потрібно почистити кінчиком ножа.
Крок 4
Ще один важливий крок – захист інших поверхонь. Щоб надалі не витрачати час на видалення фарби, варто скористатися малярським скотчем, яким обклеюють всі прилеглі поверхні.
Пластикові елементи ванни (злив, перелив) слід на час демонтувати, а усі поверхні обробити розчином для знежирення. Якщо немає можливості їх видалити, закривають малярським скотчем. Якщо вся поверхня ванни висохла, можна приступати до фарбування.
Реставрація ванни за допомогою емалі
Важливий момент: якщо фарбування проводиться через пару діб після підготовки, поверхню потрібно ще раз почистити від пилу. Її наявність призведе до швидкого відшарування нанесеного шару емалі.
За допомогою балончика
Один з популярних варіантів реставрації – застосування емалі в балончиках. Наноситься такий розчин набагато легше.
Покрокова інструкція:
- Купуйте розчин, причому бажано придбати ще один «про запас». Уважно ознайомтеся з інструкцією і неухильно дотримуйтесь їй – тільки так можна отримати якісний результат. Збовтайте балончик, щоб домогтися рівномірності консистенції.
- Починайте роботу з нижньої поверхні бортів, оскільки це важкодоступні ділянки. Потім фарбуються бічні частини і дно. Відстань між основою і соплом балончика не менше 10 см. При фарбуванні потрібно рухатися плавно, не роблячи зупинок. При нанесенні декількох шарів кожен з них повинен трохи підсохнути, але не до кінця – це значно підвищить адгезію.
- Пройдіться по всій поверхні скотч-брайт, який залишить на основі дрібні подряпини. Це також позитивно позначиться на зчепленні поверхні і фарби. Рекомендовано фарбувати не менше трьох разів, причому кожен шар повинен бути дуже тонким.
Двокомпонентна емаль
Поверхня ванни готується способом, описаним вище. Для нанесення розчину потрібен валик і пензлик, який використовується для фарбування важкодоступних ділянок. Також він допоможе обробити вузькі місця між бортиками і стіною, зливні отвори.
Покрокове керівництво:
- Підготуйте розчин для фарбування, уважно ознайомившись з рекомендаціями виробника. Причому потрібно готувати таку кількість фарби, яку буде використано протягом найближчих 40 хвилин – через годину емаль почне тверднути. Розчин ретельно замішують дрилем з насадкою. Важливий момент – швидкість повинна бути не дуже великою, щоб уникнути появи бульбашок з повітрям.
- Ємність з розчином поставте на дно ванни, налийте трохи суміші на бортики і бічні частини виробу, дайте стекти. Профарбуйте низ і боковини, не залишаючи порожніх місць. Обробляючи вертикальні ділянки, рухайтеся спочатку по верху, потім профарбуйте низ. Постійно контролюйте наявність патьоків, які потрібно відразу вирівнювати, роблячи горизонтальні рухи пензлем.
- Продовжуйте фарбувати ванну, рухаючись від бічних частин до дна, розгладжуючи занадто товсті шари розчину за допомогою валика.
Якість робіт багато в чому залежить від густоти розчину. Також варто пам’ятати, що фарбування ванни відрізняється від обробки дерева, яке швидко вбирає в себе розчин, а ось емальована поверхня ванни – ні. Тому на пензлик або валик наносять трохи розчину, ретельно вирівнюючи товщину нанесеного шару.
Кількість фарбування залежить від типу ванни. Згідно з рекомендаціями фахівців, досить нанести всього один шар товщиною до 2 мм, але якісно, два – тільки при наявності серйозного браку. При роботі з однокомпонентним розчином кількість шарів збільшується до трьох, товщина кожного – близько 0,5 мм.
До процесу реставрації ванни в домашніх умовах за допомогою емалі потрібно поставитися уважно, особливо – до підготовки поверхні. При недотриманні технології нове покриття просто відвалиться після декількох місяців експлуатації, після чого роботи доведеться проводити заново.
Щоб продовжити термін служби нового покриття, дотримуйтесь простих порад:
- в оновленій ванні не можна замочувати білизну, тим більше з додаванням порошків;
- мити можна тільки із застосуванням рідкого господарського мила, виключаючи використання агресивної побутової хімії;
- не слід залишати ванну, наповнену водою, на занадто тривалий час;
- занадто гаряча вода може призвести до пошкодження покриття.
Реставрація акрилом – досконале оновлення ванни
Перед виконанням фарбування ванну також потрібно підготувати. Роботи схожі з уже описаними: поверхню очищають за допомогою абразивних засобів, знежирюють, знімають верхній шар старої емалі. Всі отвори закривають малярським скотчем, компоненти зливної системи знімають, на підлогу і під бортики підкладають папір, щоб випадково не забарвити їх (особливо складно позбутися застиглого акрилу).
Готується і сам розчин: змішується акрил і затверджувач. Причому варто пам’ятати, що суміш застигає досить швидко, тому після її приготування потрібно відразу приступати до реставрації. Бажаючи домогтися потрібного дизайну чавунної ванни, в акрил можна додати невелику кількість барвника потрібного кольору. А ось використовувати пластифікатори, як у випадку з емаллю, заборонено.
Покрокова інструкція проста: приготований акриловий розчин акуратно наливають зверху на ванну, рухаючись за годинниковою стрілкою від далекого до ближнього бортику. Дуже важливо рівномірно виконувати ці дії. Цівка акрилу повинна стікати повільно, не потрібно поспішати покрити всі поверхні відразу – матеріал повинен добре лягти на оброблювану частину. Завершивши роботу, ванну залишають до повного висихання розчину.
Далі залишиться просто встановити назад пластикові вироби зливного отвору. При наявності напливів фарбувального складу їх потрібно обрізати гострим ножем.
Кілька важливих нюансів:
- Дуже важливо, щоб після проведених робіт в ванну не потрапляла вода. З цієї причини до фарбування бажано зняти душову лійку, кран, перекрити воду.
- Нанесення акрилу — не є складною процедурою, але вимагає уваги. Тому з ванної кімнати потрібно винести все зайве, що може заважати.
- Перед безпосереднім нанесенням акрилу деякі фахівці рекомендують ретельно прогріти поверхню. Для цього ідеально підійде промисловий фен.
